Ivan Yuhnovsky

Intro Bulgarian chemist
A.K.A. Иван Николов Юхновски
Is Chemist
From Bulgaria
Type Science
Gender male
Birth 12 August 1937, Sofia, Bulgaria
Star sign Leo

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік= Іва́н Юхно́вський (болг. Иван Юхновски, * 12 серпня 1937(19370812), Софія)  — болгарський хімік, до 2008 року голова БАН. Член Європейської академії наук, мистецтва і літератури в Парижі, експерт Нобелівського комітету в галузі хімії (до 2007).

Біографічні дані

Іван Юхновський народився 1937 року в сім'ї митця Николи Юхновського. До 1945 року жив у Софії, а відтак родина переїхала на постійне проживання в Севлієві. У 1961 році закінчив Вищий хіміко-технологічний інститут у Софії (нині ХТМУ — Хіміко-технологічний і металургічний університет). Здобув спеціальність «Органічний синтез, лікарські препарати і високомолекулярні сполуки». Наукові зацікавлення Івана Юхновського стосуються спектрохімії, будови органічних сполук і їх негативних іонів. У цій галузі він здобув міжнародне визнання. Юхновський є автором і співавтором багатьох винаходів. Має звання Почесного винахідника (1980), записаний у Золоту книгу винахідників і раціоналізаторів Патентного відомства Республіки Болгарія (1999). Понад 40 років працює в Болгарській академії наук, 24 роки викладає на хімічному факультеті Софійського університету імені Климентія Охридського. Також завідує лабораторією структурного органічного аналізу при Інституті органічної хімії з Центром фітохімії. У 1999 році академік Юхновський став головою Національної ради наукових досліджень (у 2004 її розформовано). З 1998-го він секретар Міжвідомчої комісії космічних досліджень, підпорядкованої Раді міністрів (у 2004 році комісію розформовано). Іван Юхновський був заступник голови Болгарської академії наук (БАН) (21 грудня 1989 — 8 квітня 1996), головний науковий секретар БАН (16 грудня 1991 — 13 липня 1992). Після смерті академіка Йордана Малиновського виконував обов'язки голови БАН (12 березня − 8 квітня 1996).

Головування в БАН

Академіка Івана Юхновського чотири рази переобирали головою Болгарської академії наук. Уперше це сталося 8 квітня 1996, вдруге — 6 квітня 2000, втретє — 29 березня 2004. На четвертий раз у лютому 2008 року стався скандал: вибори влаштовано на місяць раніше, ніж належало б, а його конкурента — тодішнього заступника голови БАН Николу Сиботинова — усунули від участі у виборах. Пішли на такі порушення, зокрема, й тому, щоб уникнути суперечок про вік Івана Юхновського. На той час пенсійний вік академіків БАН становив 70 років. Коли порушення вийшли наяву, 12 березня Юхновський подав у відставку, яка набрала юридичної сили 18 березня 2008 року. Були призначені нові вибори.

Відзнаки і нагороди

Димитровська премія (1974) Державна премія в галузі техніки (1974) Звання «Почесний винахідник» (1980) Запис у Золотій книзі винахідників і раціоналізаторів Патентного відомства Болгарії (1999) Орден «Стара Планина» І ступеня (2004) Орден Кирила і Мефодія (2007) Почесний докторат Пловдивського університету (2001) Почесний докторат Варненського вільного університету (2004) Почесний докторат Софійського хіміко-технологічного університету (2005) Почесний докторат Харківського університету (2007) На честь Івана Юхновського названо астероїд головного поясу — 9732 Юхновський (2000 рік)

Примітки

↑ Акад. Иван Юхновски се оттегли от поста председател на БАН, mediapool.bg, 12 март 2008 ↑ [333&g= Правителството предлага акад. Иван Юхновски, проф. Николина Георгиева, Христо Друмев, проф. Георги Петканов и Мария Динолова за удостояване с орден «Св. Св. Кирил и Методий», Министерски съвет, 31 Октомври 2007 ↑ Із статті журналістки Александрини Роканової в електронному виданні «Блиц над 55» ↑ Иван Юхновски беше преизбран за председател на БАН ↑ Преизбраха акад. Иван Юхновски за председател на БАН, в. Дневник, 11 февруари 2008 ↑ Изборът на председател на БАН — политизация вместо наука, actualno.com, 8 февруари 2008 ↑ Никола Съботинов е новият председател на БАН, news.bg, 18 юни 2008 ↑ Церемония по връчване на ордени «Стара планина», Сайт на Президенството, 23-05-2004

пор Академіки Болгарської АН
пор Академіки Болгарської АН
Никола Бонев • Тодор Стоянов Бурмов • Іван Гешов • Димитр Греков • Антон Дончев • Марин Дринов • Васил Друмев • Петко Каравелов • Стойчо Панчев • Борис Петров • Валерій Петров • Димитар Іванов Попов • Васил Радославов • Петко Стайнов • Стефан Ніколов Стамболов • Константин Стоїлов • Андрей Тошев • Богдан Філов • Драґан Цанков • Йосип Штросмайєр • Іван Юхновський
Никола Бонев • Тодор Стоянов Бурмов • Іван Гешов • Димитр Греков • Антон Дончев • Марин Дринов • Васил Друмев • Петко Каравелов • Стойчо Панчев • Борис Петров • Валерій Петров • Димитар Іванов Попов • Васил Радославов • Петко Стайнов • Стефан Ніколов Стамболов • Константин Стоїлов • Андрей Тошев • Богдан Філов • Драґан Цанков • Йосип Штросмайєр • Іван Юхновський
пор Лауреати Димитровської премії
пор Лауреати Димитровської премії
1950 — Єлисавета Багряна, Гйончо Белев, Павел Вежинов, Любомир Пипков, Петко Стайнов • 1951 — Павел Вежинов, Любомир Пипков, Веселин Стоянов, Андрей Гуляшки • 1952 — Димитр Димов, Димитр Методієв, Любомир Пипков, Богомил Райнов • 1953 — Васко Абаджієв • 1959 — Николай Гяуров, Димитр Іванов, Димитр Талев, Веселин Ханчев • 1960 — Димитр Ангелов, Валерій Петров • 1962 — Веселин Ханчев • 1964 — Димитр Методієв • 1966 — Николай Гяуров, Антон Дончев • 1969 — Богомил Райнов • 1971 — Павел Вежинов, Коста Цонев • 1972 — Любомир Левчев, Стойчо Панчев • 1974 — Михайло Суслов, Іван Юхновський • 1976 — Павел Вежинов, Тодор Живков • 1978 — Леонід Брежнєв • 1979 — Габрієль Гарсія Маркес • 1980 — Коста Цонев • 1981 — Хосе Лопес Портільйо • 1983 — Микола Тихонов • 1984 — Дороті Годжкін, Хафез аль-Асад • 1986 — Невена Коканова, Леда Мілева, Станіслав Стратієв • 1989 — Жоржі Амаду
1950 — Єлисавета Багряна, Гйончо Белев, Павел Вежинов, Любомир Пипков, Петко Стайнов • 1951 — Павел Вежинов, Любомир Пипков, Веселин Стоянов, Андрей Гуляшки • 1952 — Димитр Димов, Димитр Методієв, Любомир Пипков, Богомил Райнов • 1953 — Васко Абаджієв • 1959 — Николай Гяуров, Димитр Іванов, Димитр Талев, Веселин Ханчев • 1960 — Димитр Ангелов, Валерій Петров • 1962 — Веселин Ханчев • 1964 — Димитр Методієв • 1966 — Николай Гяуров, Антон Дончев • 1969 — Богомил Райнов • 1971 — Павел Вежинов, Коста Цонев • 1972 — Любомир Левчев, Стойчо Панчев • 1974 — Михайло Суслов, Іван Юхновський • 1976 — Павел Вежинов, Тодор Живков • 1978 — Леонід Брежнєв • 1979 — Габрієль Гарсія Маркес • 1980 — Коста Цонев • 1981 — Хосе Лопес Портільйо • 1983 — Микола Тихонов • 1984 — Дороті Годжкін, Хафез аль-Асад • 1986 — Невена Коканова, Леда Мілева, Станіслав Стратієв • 1989 — Жоржі Амаду

Read More

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *